Єгипетський стиль в інтер'єрі

Характерні особливості: масштабність, лаконічність, приземистість,симметрія, пропорціональність, канонізація, строгість та лаконічність ліній.

Символи: кішка, орел, сфінкс, скарабей, кобра, єгипетські боги (найвідоміший — Анубіс).

Оздоблення/предмети: повсебічне зображення богів та інших міфічних істот, розписи стін та меблів у відповідних орнаментах та малюнках, горизонтальна полоска, лапи хижих звірів на ніжках меблів, колони, дерев'яні балки, ніші, скульптури, скрині, амфори, золоті прикраси, арки, розкладні стільці, лавочки.

Матеріали: тільки натуральні — камінь, глина, дерево, золото, кістка, льон, хлопок.
Кольори: чорний, жовтий, синій, зелений, червоний, білий, бежевий, помаранчевий, та інші незмішані природні кольори.

                Інтер'єр у чистому єгипетському стилі відтворити дуже складно і головне дорого, адже він вимагає використання виключно натуральних матеріалів у поєднанні з кропітливою ручною працею. Психологічно, він досить важкий для повсякденного життя — через монументальність і нагадування про потойбіччя (колони, зображення богів та муміфікованих фараонів).

                Він пасуватиме для приміщень з високою стелею, і найкраще — для тих, що використовуються у комерційних цілях. 

                Такий інтер'єр необхідно пом'якшувати і зменшувати тиск на психіку. Тим не менше, існує чимало прихильників цього стилю в інтер'єрі і ніби-то прекрасно в ньому уживаються, чи є такі серед вас? :) 

Цікавий факт. Кішка для єгиптян була земним втіленням Бастет — богині сонячного тепла, радості і родючості, захисниці вагітних жінок і дітей, хранительки домашнього вогнища і врожаю. Бастет уособлювала такі якості як витонченість, краса, спритність і ласкавість, її скульптурні та живописні зображення використовувалися для захисту будинку від злих духів. Природно, що до кішок в Давньому Єгипті ставилися з великою пошаною, а за їх вбивство карали стратою. За життя цей звір був рівноправним членом сім'ї, а після смерті його бальзамували і клали в саркофаг, який поміщали в особливий некрополь. Коли кішка помирала, її хазяїн, у знак глибокого трауру, збривав брови (так кажуть деякі джерела), а при пожежі кішка була першою, кого виносили з дому.